Як підібрати маршрутизатор для оптоволоконного інтернету та підключити його?

Оптоволоконне підключення до інтернету стає все більш популярним серед користувачів. І це не дивно, оптичний сигнал має низку переваг, якщо порівнювати з електричним. Сигнал інтернету може передаватися на великі відстані без перешкод та згасання, а ємність мереж та швидкість підключення у кілька разів перевершують показники підключення по мідному кабелю.

Підключитись до оптоволоконного інтернету можна за допомогою медіа-конвертера або безпосередньо до роутера, який має інтерфейс для підключення оптичного інтернету. Поки що на українському ринку представлено не так багато моделей, які підходять для підключення безпосередньо з оптоволокном і коштує такий роутер значно дорожче. Але такий спосіб підключення дає змогу позбутися зайвих дротів.

Критерії вибору роутера для оптоволоконного інтернету

Наявність роз'єму WAN

Один із основних критеріїв при виборі роутера для оптоволоконного інтернету – наявність інтерфейсу WAN. Існують моделі, в яких вбудований інтерфейс для оптичного модуля, або модульний інтерфейс SFP. З інтегрованим модулем поставляються у готовому до використання вигляді, але мають обмеження по місткості – необхідно відразу з провайдером уточнити роз'єм кабелю, або вибрати роутер під тип конектора, змонтованого на кабелі.

Інтегрований порт SC/APC

Маршрутизатор, що має інтерфейс SFT, дають можливість проводити підключення до будь-якої мережі - по кручений парі або оптоволоконної, т.к. на місці порту WAN мають універсальний слот під модуль SFP. У цьому форм-факторі поставляються різні адаптери. Це досить зручно, але потрібно буде придбати модуль окремо. Моделі роутера з SFP-модулем є надійнішим, т.к. дають можливість змінювати тип підключення. Якщо буде якесь пошкодження, потрібно буде лише змінити модуль без необхідності ремонту самого роутера.

Частота роботи Wi-Fi та швидкість бездротової мережі

Важливо вибрати роутер Wi-Fi, який зможе забезпечити без обмежень пропускної спроможності каналу провайдера. Для домашньої мережі при підключенні до каналу 100 Мбіт/секунд буде ідеальним вибором підтримка швидкості бездротового підключення зі швидкістю від 500 до 1000 Мбіт/секунду. Для гібридних каналів бажано, щоб маршрутизатори підтримували швидкість понад 1000 Мбіт/с. Обов'язковою умовою для сучасного роутера є можливість роботи при частоті 2,4 та 5 ГГц.

Сила сигналу та кількість антен

Запам'ятайте, що кількість антен – це ще показник, т.к. часто їх часто встановлюють як маркетинговий хід, для ефектнішого зовнішнього вигляду. Але для повноцінного покриття приміщення потрібно щоб їх було не менше 2 штук. Оптимальна потужність посилень сигналу – близько 15-30 дБм. Якщо показник буде нижчим, то буде ймовірність нестійкого сигналу, а сигнал у відповідь до роутера не доходитиме.

Кількість та швидкість LAN портів

Щоб з'єднати пристрої через кабель, потрібно мати порти LAN. Найчастіше пристроїв, у яких необхідне підключення таких пристроїв небагато, тому потрібно не більше 3-4 портів. Рекомендується звернути увагу не лише на їх кількість, а й швидкість – вони мають підтримувати не лише 100 Мбіт/секунду, але й гібридне підключення.

Додаткові можливості роутера

Для більшості користувачів додаткові можливості роутера – це зайве витрачання грошей, але для просунутих користувачів будуть дуже корисними. Додатковими можливостями можна віднести наявність USB-порту для модему та мережевих накопичувачів, можливість створення VPN-сервера, завантаження торентів та інші функції. Деякі віддають перевагу моделям з можливістю встановлення іншої прошивки замість стандартного програмного забезпечення.

Враховуючи ці критерії, ви зможете вибрати та купити роутер, який стане оптимальним рішенням для оптоволоконного інтернету.

Вибір провайдера оптоволоконного інтернету

Як підключення інтернету починається з вибору провайдера. Залежно від параметрів мережі, вибирається і сам роутер. Коли ви вибираєте постачальника інтернету, потрібно звертати увагу на такі характеристики:

• Швидкість інтернету. Це є ключова характеристика. Якщо вам по роботі не потрібний мега-швидкий інтернет, тоді цілком достатньо буде швидкості 100 Мбіт/секунду і більше. Але якщо є ймовірність, що в майбутньому пропускну здатність буде мало, вибирайте провайдера з перспективою підвищення швидкості. Важливо, щоб провайдер міг надати можливість переходу з умовних 100 Мбіт/сек до 1000 Мбіт/сек.
  
• Якість сервісу. Навіть за найвищої швидкості інтернету, у вас буде неприємний осад, якщо якість обслуговування та підтримки буде на низькому рівні. Будь-які збої повинні вирішуватись оперативно, а при виникненні будь-яких неполадок служба підтримки має сприяти вирішенню проблем.
• Список послуг. Відомі провайдери надають можливість підключення інтернету та додаткових послуг: виділений IP, телебачення тощо. Орієнтуйтеся на потреби.

Обов'язково потрібно уточнити у провайдера, який вид оптоволоконного кабелю можна використовувати для підключення мережі. Від цього залежатиме вибір роутера.

Встановлення та налаштування оптоволоконного інтернету

Пошук місця встановлення. Перш ніж приступити до безпосередньої установки, необхідно знайти потрібне місце для оптоволоконного роутера. Особливості місця встановлення пов'язані з особливостями оптоволоконного кабелю. На відміну від кабелю "вита пара", він не допускає крутих вигинів під кутом 90 градусів. Потрібно знайти місце, де буде рівномірно покривати всю площу обслуговуваних приміщень.

Не рекомендується встановлювати роутер у коморі, передпокої, за меблі тощо. Через перешкоди значно погіршуватиметься якість сигналу. Особливо якщо він буде працювати в діапазоні 5 ГГц. Ідеально, якщо розміщений маршрутизатор буде ближчим до центральної частини квартири або будинку на висоті від 1 до 1,5 метра від підлоги. Обов'язково поруч наявність розетки.

Підключення маршрутизатора до Інтернету. Підключення роутера проводиться в залежності від того, яким чином буде заведено оптоволокно і який застосовується роз'єм. Якщо підключення проводиться через порт SFP, тоді перед підключенням необхідно буде вставити модуль SFP з роз'ємом, який підходить оптоволокну. Якщо кабель заведений у вигляді вільного кінця кабелю, потрібно підключити конектор до порту PON або його SFP-модуль. І лише після цього роутер може бути підключений до розетки.

З'єднайте комп'ютер та роутер. Щоб провести первинне налаштування роутера, потрібно буде з'єднати пристрої за допомогою LAN-кабелю. Якщо надалі для підключення пристроїв буде використовуватися Wi-Fi, характеристики патч-корду не мають значення. Основне – наявність роз'ємів RJ45. Для постійного підключення пристроїв потрібно буде вибрати дроти, які повинні відповідати швидкісним стандартам мережної картки та маршрутизатора, забезпечуючи гігабітне підключення. З одного боку, кабель підключається до порту комп'ютера, а інша – до роутера.

Налаштування. Перше, що потрібно зробити – це підключитись до мережі провайдера. З цією метою потрібно відкрити web-інтерфейс управління в браузері, ввівши локальну IP-адресу маршрутизатора. Дізнатися адресу можна на наклейці корпусу або в інструкції обладнання. Аналогічно там буде вказано логін та пароль.

Проведіть з'єднання з провайдером, вказавши необхідні налаштування підключення. Зазвичай розташовані всі налаштування у розділі WAN, який може бути розташований у розділі «Мережне підключення» або подібну назву. Обов'язково уточніть у провайдера тип підключення.

Якщо застосовується динамічна мережна адреса, потрібно буде просто увімкнути цю опцію. А якщо статичний – виберіть цей пункт у відповідному полі, вказавши IP-адресу. Потрібно буде ввести логін та пароль, які зазвичай розташовані у договорі, укладеному з провайдером.

Як швидко налаштувати роутер?

Більшість сучасних роутерів мають функцію для проведення швидкого налаштування маршрутизатора. Стандартно для цього потрібно підключитися до web-інтерфейсу та запустити процес налаштування, дотримуючись інструкції. У ході подібного налаштування потрібно зазвичай вказати таку інформацію:

• тип підключення WAN – вибрати статичну або динамічну IP-адресу, РРРОЄ тощо;
  
• якщо потрібно, потрібно буде вказати логін, пароль та IP-адресу;
• режим роботи Wi-Fi, вказавши регіон чи країну, частоту, номер каналу, тип шифрування тощо.

Коли вся інформація буде введена, роутер з'єднається з провайдером і проведе підключення до інтернету.

Налаштування точки доступу Wi-Fi

Коли є підключення до Інтернету від провайдера, потрібно знайти веб-інтерфейс для налаштування бездротової мережі. У меню налаштування бездротового Інтернету є такі пункти:

• ім'я мережі – це саме те ім'я, яке користувачі бачитимуть під час пошуку (можна ввести будь-яке);
  
• регіон або країна – рекомендується вказати розташування, від чого залежатиме автоматичне налаштування потужності передавача, параметрів частоти тощо. Рекомендується вказувати винятково достовірну інформацію;
• безпека – потрібно буде встановити тип шифрування та задати пароль.

Коли все це було введено, можна буде підключати пристрої до Wi-Fi і користуватися інтернетом.

Додаткові налаштування Wi-Fi

Роутер має значно ширші можливості налаштування, а не тільки встановлення логіну та паролю:

• Режим роботи. Можна вибрати частоту, на якій працюватиме роутер. Потрібно вибрати 2,4+5 ГГц або 802.11b/g/n/ac.
  
• Вибір каналу. Це тонкощі вибору каналу, на якому функціонуватиме мережа. Якщо використовується побутове використання, краще вказати «Автоматичний». Буде вибрано найменш завантажений канал.
• Ширина каналів. У ширині каналу інформація вказується в мегагерцах – можна вибрати автоматичний або вказати максимально можливе значення для забезпечення високої пропускної спроможності.
• Приховати SSID. Є можливість приховувати мережу від сторонніх користувачів. Щоб з'єднатися, потрібно буде вручну ввести ім'я та пароль.
• Тип шифрування. Встановлюється певний метод шифрування інформації, що передається. Підтримуються різні методи шифрування: WEP, WPA/WPA2 Enterprise, WPA/WPA2 Personal.
• Потужність передавача. Встановлює величину посилення сигналу. При виборі максимальної величини вдається досягти максимальної дальності, але це може призвести до утворення перешкод сусідам. Рекомендується вибирати оптимальне значення, щоб повністю покривало приміщення.

На цьому процес налаштування та підключення оптоволоконного інтернету можна вважати завершеним. Ви можете насолоджуватись якісним інтернетом.

Поширені проблеми при підключенні оптоволоконного інтернету

• Неправильний вибір гнізда. Оптичний кабель має аналогічні форми роз'єми, але вони можуть відрізнятися типом полірування світловода. Якщо підключення SC/UPC до гнізда, призначеного для SC/APC, конектор буде пошкоджено. Це може призвести до необхідності ремонту роутера.
  
• Неправильне підключення кабелю LAN. У деяких випадках гніздо для кабелю LAN може не підтримувати динамічне визначення типу пристрою. У цьому випадку можливий збій, якщо комп'ютер підключено до WAN-порту, а не LAN.
• Не збігаються MAC-адреси. Якщо провайдер буде проводити прив'язку абонента за MAC-адресою, то для доступу до мережі потрібно буде додатково прописати в налаштування роутера, прив'язаний MAC. Зазвичай зазначається в угоді з оператором.
• Конфлікт IP-адрес. Проблема з доступом до інтернету може виникнути через конфлікт IP-адрес. Увімкніть у веб-інтерфейсі маршрутизатора функцію DHCP – це забезпечить автоматичний вибір потрібної адреси.
• Неправильний DNS-сервер. Якщо роутер буде підключатися, але сайти не завантажуються, може бути неправильно обрана адреса DNS. Найчастіше він встановлюється автоматично. Але якщо цього не відбувається, його потрібно прописати вручну.
• Неправильний канал чи регіон. В результаті завантаження каналу, вибраного в налаштування, може бути відсутнім підключення до інтернету або воно буде нестабільним. Рекомендуємо правильно вказувати країну та вибирати найменш завантажений канал.

Враховуючи все це, ви зможете підключити оптоволоконний інтернет до купленого роутера та насолоджуватися виключно якісним інтернетом. За складнощів вибору або підключення звертайтеся до професіоналів.